З лютого 2022 року на території України було оголошено воєнний стан через початок масштабного нападу з боку Росії. Унаслідок цієї події безліч українців були змушені покинути свої домівки, залишивши за собою майно, і стати внутрішніми переселенцями, які шукають притулок від зони бойових дій з обмеженим набором особистих речей. Ситуація з тимчасово окупованими територіями породила безліч запитань про права на спадщину для біженців, що робить цю тему особливо актуальною для обговорення. У цій статті ми розберемо особливості оформлення спадщини для переселенців у контексті нинішнього законодавства України.
З урахуванням введення воєнного стану тимчасово окуповані території (ТОТ) в українському законодавстві визначаються як ділянки країни, де збройні сили Росії або її окупаційні адміністрації встановили контроль. Незважаючи на це, на цих територіях продовжують діяти українська Конституція, закони та міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою.
Важливо підкреслити, що тимчасове володіння територіями України Росією, незалежно від тривалості такого контролю, визнається нелегітимним і не надає Росії жодних прав на ці землі.
Початком тимчасової окупації окремих регіонів України Російською Федерацією вважається 19 лютого 2014 року, в той час, як з 20 лютого того ж року Автономна Республіка Крим та місто Севастополь офіційно вважаються такими, що перебувають під тимчасовою окупацією.
Особливості спадкування на тимчасово окупованих територіях України потребують уважного розгляду в контексті існуючого правового поля. Законодавство України через Закон “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлює особливі умови для захисту прав громадян, які мешкають у цих районах.
Важливо розуміти, що будь-які органи влади або посадові особи, створені на ТОТ без дотримання українського законодавства, є незаконними. Унаслідок цього, документи, видані такими органами, крім тих, що пов’язані з реєстрацією фактів народження, смерті або шлюбу, не мають юридичної сили на території України.
Для оформлення спадщини в разі смерті на ТОТ, спадкоємцям необхідно пройти процедуру державної реєстрації смерті спадкодавця. Це можна зробити, звернувшись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або через суд, якщо справа стосується території за межами ТОТ.
Згідно зі ст. 111 згаданого закону, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви про її прийняття. Це означає, що спадкова справа буде пов’язана з місцем, де спадкоємець або інша зацікавлена особа висловила волю заявити про свої права на спадщину.
Для реєстрації спадкової справи спадкоємцю необхідно звернутися до нотаріуса на території, контрольованій українським урядом. Якщо справа вже була зареєстрована до початку окупації, будь-які нотаріальні дії щодо неї також мають проводитися нотаріусом на контрольованій території.
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі першої заяви про прийняття спадщини, поданої нотаріусу. Таким чином, ключовими кроками для переселенців, які бажають оформити спадщину, є:
- Встановлення факту смерті спадкодавця на ТОТ.
- Реєстрація смерті та отримання відповідного свідоцтва.
- Звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса на підконтрольній Україні території.
Така процедура забезпечує правовий захист спадкових прав громадян, які перебувають у складних умовах тимчасової окупації.
Строк для оформлення спадщини становить шість місяців з моменту відкриття спадщини. До 23 травня 2023 року діяв строк у десять місяців у період воєнного стану, але цю норму було скасовано.
Для оформлення спадщини внутрішніми переселенцями (ВПО) необхідний такий пакет документів:
- Паспорт громадянина України та ідентифікаційний код (РНОКПП).
- Свідоцтво про смерть спадкодавця.
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем.
- Правовстановлюючі документи на майно спадкодавця.
- Документи, що підтверджують реєстрацію спадкодавця або його останнє місце проживання, а також відомості про осіб, з якими він проживав.
- Заповіт, якщо спадкування відбувається за заповідальним розпорядженням.
Важливо зазначити, що залежно від конкретних обставин справи перелік документів може бути розширено.
Якщо ВПО перебуває за кордоном, прийняти спадщину можна таким чином:
- Звернувшись до консульських установ або дипломатичних представництв України в країні перебування. Ці інстанції можуть здійснювати нотаріальні дії, включно з видачею свідоцтва про право на спадщину.
- Відправивши заяву нотаріусу в Україні через міжнародний поштовий зв’язок. Заява має бути належним чином завірена, за необхідності апостильована, перекладена українською мовою та надіслана нотаріусу, який працює на території України.
У разі виникнення запитань або складнощів з оформленням спадщини ВПО можуть звернутися за консультацією до фахівців. Адже дуже часто буває, коли у спадкоємця відсутні необхідні документи, і в такому разі прийдеться звертатися до із запитами до компетентних органів або організацій з метою їх витребування або взагалі до суду.
